Якось піп ходив по ринку, Видивлявся дешевинку. Раптом глип: іде Балда, Гордовито погляда. Піп його до себе кличе, П’ятака у руку тиче: — Рад, що я тебе знайшов. Йди до мене в найми знов. — А Балда відповіда: — Ех ти, попе-борода! Я ж недавно, перед святом Став ученим кандидатом, Вже друкується в друкарні Мій великий реферат «Як чортам чортів давати І дурити чортенят». Звідсіля мораль гостренька, Наче шило, вигляда: У науці час від часу Візьме й виткнеться Балда.