В дні воєнні незабутні Ще й таке було. Увірвалися фашисти У одне село. Комендантом став єфрейтор, Лютий чоловік. Знав по-нашому три слова: Яйка, млеко, шпік. Раз увечері єфрейтор Брів не знать куди, А під хатою сиділи Два старі діди. – Ач, надувся, фриць нещасний!- Мовив дід Яким. – Слухай, куме, як я буду Розмовляти з ним. – З німцем будеш розмовляти? Із отим? – Еге ж! – Та хіба ж ти по-німецьки Хоч словечко втнеш? – Ге, як треба, то я, куме, Й по-турецьки втну. – То давай тоді балакай, Починай, ну-ну… Дід схопився й заходився Німцю козирять: – Поцілуй мене в те місце, На якім сидять! Став єфрейтор та й питає По-німецьки: – Вас?! – Точно так! Мене спочатку, Потім кума раз.