Вихваляється у сквері Чадом своїм тато: — Ще й п’яти немає років, А почав читати! — Юринда,— промовив дядько, Схожий на барило. — Забивають баки змалку, То й росте дурило. Що ви крутите носами? Раз кажу, то знаю. Я з п’яти писать навчився, З чотирьох читаю.