Ну й розумна ж Віолета, Краля ясноока! Ерудиція у неї Ой же ж і широка! Заговориш про поетів — Зразу ж вірші чеше. Запитаєш про спортсменів — Просто іскри креше. Про торгівлю заговориш — Знає всі секрети. Особливо ж побалакать Любить про браслети, Про кулони, медальйони, Дорогі прикраси, Про сапфіри, діаманти І ясні алмази. А звідкіль же Віолета Знань таких набралась? З чоловіком розлучившись, Буйно розгулялась. Був романчик незабутній З молодим поетом, Після того фіглі-міглі З силачем-атлетом. Ще були товарознавець І директор бази, Потім той, що у майстерні Шліфував алмази. Тож і вийшло: не кінчавши Університету, Ерудованою страшно Стала Віолета.