Із балкона кличе дама в халаті строкатім: — Гей, до нас іди, точильник! Ми живем на п’ятім.— Йде по східцях літній майстер, плутає ногами. Весь упрілий, зупинився під дверима в дами. Пишна дама на дзвіночок двері відчинила І штовхнула на парадне сина-здоровила. — Подивися,— каже,— Ромо, важко як людині Машинерію залізну витягать на спині. Тож як будеш так погано вчитися, дурило, Теж таскатимеш по східцях на плечах точило.