З Езопа Молоденький мулик, син осла й кобили, У зеленім полі гарцював щосили. Гарцював, брикався, весело крутився, Доки у глибокій ямі опинився. Там лежав і думав: «Мати винувата, Що такого маю недотепу-тата. Мав би я за батька жеребця прудкого, Не могло б зі мною трапитись такого». Ми сюди примітку зробим невеличку. Є й людці, що мають нехорошу звичку Згадувати тата Або рідну маму Тільки в ту годину, Як потраплять в яму.