Як до мами-одиночки Вдень прийшов піжон, Потягла вона синочка На тісний балкон. — Ти сиди отут, синочку, Тихо, не кричи Та дядьків, які проходять Унизу, лічи. — Я не хочу їх лічити, їх багато там. — Я за кожного, синочку, По копійці дам. — Хлопчик сердиться: — Навіщо Копійки мені? — А морозиво ти любиш? Може, скажеш, ні? Налічив синок швиденько Двадцять сім дядьків, Грюк у двері! І до спальні Кулею влетів. Матір смикає за ногу. — Годі! Уставай! На морозиво вже хватить. Копійки давай!