Днями цілими в люстерко заглядала діва: Підмальовувала справа, підправляла зліва. Батько злився: — Фарбуватись — ти одне лиш тямиш… Та сидиш на шиї в мене. Краще б вийшла заміж. І пішла дочці на користь батькова наука. Він тепер її годує, зятя і онука.