У мами настрій добрий.
Як не радуватись тут?
Вже її синочок Рома
Місяць ходить в інститут.
Навіть сам директор школи
їй сказав: — Вітаю вас!
Наш же Рома ледве-ледве
Перелазив з класу в клас.
— А маманя аж поблідла,
( палахнули очі злі:
То така у вас там школа
І такі учителі.
В інституті оцінили
Краще Ромочку мого.
Там, я чула, називають
Позвоночником його.
Проучившись тільки місяць,
Рома грає роль таку
На своєму факультеті,
Як хребет у кістяку.
— Ні,— нахмурився директор,
— Не у цьому справи суть.
«Позвоночником» студенти
Сина вашого зовуть
Не тому, що він важливий,
Як хребет у кістяку,
А тому, що опинився
В інституті по дзвінку.
