Стіл з оніксу, де папороть густа. Дві сливи. Порцеляновий мікадо. В прозору віспу виноград закутий І пара (статуетка), що – чарлстон, – З долоню ледь, а тіні аж до стін, Сокира замінила мирний кодекс. Мосяжну масу на всі боки кила, І тільки далі невеличкий стенд, Де всі канали, – коло кульмінацій, Що – без риштовань, – духа будівництво, У надсвіти. – Лиш варту б незугарну, Яка – поріг – й перевертає гори, Чи оболонка дійсности міцна. Лежить свідомість – і ніяк з півсну.