Перепілка в житі — радість. В пшеницях волошки — смуток. Ворон з ріль — печаль. Гей, ти, коню, вибий іскру! Вибий іскру! Кинь утому! На звороті, на крутому, Нам не личить жаль. Погоріла синь — на грози. Посмутніла даль — на сльози. Миготить — на кров. Друже, друже! Геть з журбою! Народились ми для бою. Нам іти разом з тобою Прирекла л ю б о в. Млою ворог? — В б л и с к а в и ц ю! Хто суддею? — В грізну к р и ц ю! Щоб на світ благословиться, Став наш день і час. По боях і клекотінні Встане день в яснім цвітінні. І прийдешні покоління Пригадають нас. Перепілка в житі — ніжність. В пшеницях волошки — д у м а. Мак червоний — кров. Друже, друже! Геть з журбою! Народились ми для бою. Нам іти разом з тобою Прирекла любов. 1926 р. Батурин