(Пісня) Відсувайся, запір: Із’їжджайте на двір, Мої милії, ріднії гості! Я до ранніх зорей Недоспана ночей, Виглядаючи вас у віконце. Чи в зелений садок Подихне вітерок – І я думаю: то мої діти! Чи з далеких толок Задзеленька дзвінок – Я гостей вибігаю зустріти. Довго серце моє, Серце матернєє, Так, як рибочка, билося в грудях; Часто очі мої Позаплаканії Вас шукали, ріднесенькі, в людях. Моя рідна душа, Душа матерняя, У молитвах святих виливалась? Вас, синів-соколів, Із далеких країв, Як здоров’я собі, сподівалась. На родимій землі, Діти рідні мої, Успокойте, з дороженьки, кості! Відімкнувся запір – Із’їжджайте ж на двір, Мої любії, ріднії гості!