Рябко, і дощ, і з вітром цвіт, І мамалиґа, й небо з богом, І пізній розум з ранніх літ, І ранні рани за порогом. Усе, усе, усе — для битви! В часи страждань, болінь, жалю Я повен першої молитви: Свободи тінь в душі ловлю. Червоний місяць аж горить, З діброви хмара виступає, І світ на груди наступає Моїй тривозі-полетить!.. А полетить. Бо манна з неба Не падає і не впаде. Нам дуже й дужче жити треба — Свобода в нас і — з нас іде! 1964