Темніє вечір, вівці і горби, Погуцали під гору дві смереки, Боками світять хмари і гриби, І світить Шлях, що із Варяг у Греки… Поворухнися, дощику, і стань! Полоскочи метелику за вухом, А там піди, як схочеш, на Обухів, Обухова не схочеш — на Саврань! І ти, темнава птице, не лети Із мого серця в летище далеке- Вечірнє слово тихо засвіти, Як світить Шлях, що із Варяг у Греки. 1980