Страница в википедии
В
- В горах є ще дві ґражди
- В тонких і темних
- В якім одінні ти зійшла на кручу
- Важко прокинутись і піти
- Варіації
- Верхи й ліси вже хтось нашепотів
- Видихну серед ночі
- Вирвалася з ночі коляда
- Вишнева хмара вигнула столицю
- Влітку, наприкінці 80-х
- Вона не знає: живий він чи ні
- Вона несе мені малиннику
- Вони ще діти в білих рантушках
- Восени, наприкінці 40-х
- Все відбулося
- Все ж озирнувся ліс
- Від першої зневіри злого блуду
- Він прибіжить
- Він і нині скрипаль
- Вірменський триптих
Д
- Дванадцять сивих суддів сидять
- Дві афинки
- Дві ранкові пісні
- Де ви пасли, олені небесні
- Де ті царі, що підуть з пастушками
- Дев’ять днів, а потому сорок
- Десять літ
- Дидактичний етюд I
- Дидактичний етюд II
- Диптих
- Довбуш
- Дома прокинувся
- Досвітні душі
- Дощ на світанку стих
- Друге послання Дмитра з Кутів до галичан
- Душпастир
Н
- На березі Він вогонь розклав
- На весіллі
- На зимовій полонинці
- На зорях твоє ворожіння
- На сіні, що срібліє над кущами
- Над нами інший лік епох
- Найлегше згадую жабу
- Найтонша ватра не згаса
- Намисто
- Не відав, ні, той вершник, хто і нащо
- Не зло і не зламане в хащі крило
- Не про всіх запитав
- Не ті що стріляли у спину
- Не чую зойків і відлунь зловіщих
- Невже празниковий розходиться люд
- Немов прокинувся
- Неправда, що деспот засліпить поета
- Ностальґія
- Ніби я пропав у цих полях
- Ніч то вельможна, то тривожна
- Нічні дзвони Володимирського
Я
- Я в тебе запитав
- Я вижив тут, і я тобі віддам
- Я вівці чорні й білі розгубив
- Я вірші пишу
- Я жив у пні обпаленім
- Я змалку боявся поганого ока
- Я знаю, від чого я гину
- Я не знаю того, хто привів
- Я не зрубав її, небогу
- Я не повірю, що лиш ти одна
- Я прокинувся в серпні
- Я промчався тунелем тих літ
- Я терпів свою душу
- Якщо в дальньому зимовому лісі
- Якщо колгосп імені Лесі Українки