Як пахне явір восени! Як пахне явір! Ще й при потоці, наяву, вві сні, в уяві… Яка роса по кім біжить! Холодна, сива… Вона спадає на коня, і пахне грива. А буде ранок і туман. І тихо-тихо. Іржавий явір обніми, вдихни і дихай. Живою кров’ю і кістьми в злобі, в неславі осінній явір обніми, іржавий явір. Його роса подріботить у тебе в оці. “Прости”, — шепочеш. Він горить, і кінь в потоці.