І не повернешся повік з пустелі у гаї. Цей рік, твій тридцять третій рік, припав на рік змії. Не сатана тебе терзав, скоряв не Азазель. Твій голод – жовтий дух отав – не чорний дух пустель. Допоки ти ще людський син, ти не підеш один, бо ще підводить із колін наш затонулий дзвін. Вертатись до яких начал, кубла якого жал? І просиш: “Отче, укріпи!..” І чуєш: “Відступи!..”