Прокажені, брате. Колокільця знов озвались… Застеляй столи. На тобі нема живого місця. Застеляй столи — ми вже прийшли. І тебе ніхто не буде чути, і себе не буде, бо в один келих ми насипали отрути. Вибирай. Хто добрий на почин? Ти шепочеш: “Господа побіймось…” Та береш найпершим і — до дна. Не боїшся тільки ти, бо з трійлом ти і тільки ти запраг вина. В пеклі будем за такі забави. Хтось ватагу нашу там збере. Хтось один це заслужив по праву. Хтось один за мить одну умре. …Прокажені, брате. Ти — не вірив. З нас один за тебе вмер в ту мить. Ти заплющив очі. Йдеш до прірви. Підійдеш, а там — дзвінок дзвенить.