Битий небитого повезе. Так і не навпаки! Так, бо коли, як у казці все, значить, ще є казки. Доки ще ватерка палахтить й люлькою дід пахтить, доки мете хоч така зима, сядемо кружкома. Чом же похнюпився наш кавкар, дідо-всевідо наш? Денно і нощно його товар оберігає страж. Ні, не товар, ні, не ремесло! Без вікон, без дверей вижив наш дух, бо його живло — віра сліпих людей. Радуйся, діду! Старче, присядь, знову нам розкажи, як брали штурмом злу непроглядь вічні Іван і Жид. Сходьтеся, дітки, в коло тісне. Згибіє зло земне — ватра (на всій землі) спалахне, й добрий дідусь почне.