Білого гриба запах сниться — тулиш до листя губи припухлі свої — націловані… Прокидайся! Небо, всмоктане стромом взору, стискає птицю. Не відпускає. Запах один — білого гриба! — сниться — під листям переховай, хвоєю вкрий і — прокидайся!… Може, небо, стиснуте звором, видихне птицю. Може, ще вчасно.