Борисові Бунчуку Любив я дику грушу на Брусному, одну й побиту, на верху самому. Вона не заховалася від грому, бо не могла сховатись. От і все. Мене ховала від дощу, додому давала грушку і гірку оскому залишила. Тепер на світі тому цвіте, але грушки мені несе.