Неправда, що деспот засліпить поета, й поета, який прикривав криваву стіну, як барвиста верета, бо в того поета у грудях трепета – він душу чужу вколисав. Невже не посмів ну хоч раз, ненароком у день зазирнути живий, почути прокляття за маршовим кроком? Продажний поет може бути пророком лише у вітчизні своїй.