Стара гуцулка закурила, і люлька файка задиміла, липневий дощ упав, і трави, що до ранку впали, з дощем запахли-застогнали… П’янка петрівка трав! В легкім, блідім димку безпечнім копиці скидав я над вечір. Сіна мої, сіна!.. Бесаги їй завдав на плечі і в довгім погляді старечім розвіявсь, як мана.