Лікар бабу лікував, лив їй краплі в очі. Засліпить її й бере з хати, що захоче. Так за місяць майже все витаскав з кімнати, Накінець іще прийшов плату вимагати. — Я тобі не заплачу,— баба відказала,— Бо від ліків тих дурних ще сліпіша стала. Ти мене долікував, іроде, до того, Що не бачу я тепер в хаті вже нічого.