Показує баба внучці Священну картинку. — Оце,— каже,— бачиш ясла, А у них дитинку? У ці ясла Христосика Поклали малого. Заховали Ісусика Від Ірода злого. — Задивилась на картинку . Цікава онучка. — Оце ніжка в Христосика. Оце його ручка. Оце лобик Ісусиків, Оце його носик. Дай я тебе поцілую, Ісусик Христосик! Це ж і тебе, маленького, У ясла носили. Це ж і тебе, гарненького, Раненько будили. Це ж і тебе виводили Із теплої хатки, Коли тобі дуже-дуже Хотілося спатки.