Десь у клубі виступав Лектор зі столиці. Вчив людей, як піднести Урожай пшениці. Як з’ясована була Істина остання, Лектор звично запитав: В кого є питання? — До трибуни підійшла Тітка Василина. Ви, пожалуста, скажіть, Що це за бобина. — Взяв бобину вчений муж, Довго роздивлявся І подумав: «От улип, От тобі й попався…» Витер хусточкою злак, В рот до зуба суне, Раз куснув, а потім ще Та убік як плюне! — Що за витівки такі! — Грім на тітку мече. — Що ви тичете мені? Це ж драже овече. — Тітка дивиться в лице, Сміх її аж трусить: — Що то вчений чоловік! Що не дай — розкусить…