В сірій ватянці дідок вліз у електричку. Під рукою він тримав торбу невеличку. Почепивши свій багаж на гачок червоний, Він на лавочку присів, стомлений і сонний Раптом торба — тільки бух! Впала на підлогу Поїзд гаркнув і спинивсь. Підняли тривогу Залізничники кільцем діда оточили. — Ви,— питають,— на стоп-кран торбу почепили? Ви ж дорослий чоловік, думали б потроху. Слава богу, живете в атомну епоху — Дід підвівся і сказав: — Що балакать з вами? Ви ж не бачите отих, що сидять з мішками А мені прийшли під ніс тикати епоху, Що вагон вам поламав торбою гороху.