Захворів один сердега, геть охляв, не їсть, не п’є. Зевсу, богові своєму, все молитви воздає: — Ізціли мене, мій боже, я благаю і молю. Обіцяю гекатомбу — сто биків тобі спалю. А коли устав на ноги, то спалив не сто биків, А якихось дешевеньких сотню з м’ясом пиріжків. Бог наслав йому у гніві віщий сон за той обман, Ніби десь лежить у ямі повний золота казан. Підхопився нечестивий, почухрав до казана. Там розбійники піймали і убили брехуна…