Жив та був колись учений, Що трудиться вмів. Написав за вік недовгий Тридцять п’ять томів. Цим на славу і безсмертя Заслужив права. А тепер в науці часто Навпаки бува: Довго, нудно і марудно, Все відклавши вбік, Пишуть книжечку тоненьку Тридцять чоловік. І в усіх отих учених, Аж у тридцяти, Думки свіжої не можна З ліхтарем знайти.