Зайшов сусід до сусіда в гості проти ночі. Були вони побалакать обоє охочі. Як словами обмінялись добрими взаємно, Встав хазяїн, вимкнув світло, і зробилось темно. — Нащо, куме, витрачати зайві кіловати? Можна й потемки балакать, нам не вишивати. Сидять курять, розмовляють про свині, про дині. Раптом чують за дверима голос господині: — Хто там палить в темній хаті? Чуєте, тетері? — Гість підскочив: — Не впускайте! Держіть, куме, двері! — Сюди-туди на колінах завертівсь по хаті: — Куди ж вони провалились? Та де ж вони кляті? Це ви, куме, з толку збили. Це ви винуваті. Коли світло ви гасили, щоб не йти на втрати, То я штани свої скинув, щоб не протирати.