Тільки літо почалося, У село Кислиці Прибув доктор дуже вчений З самої столиці. Найняв собі півхатини В ветхої бабусі. Щось там пише, метикує. Тихо, як у вусі. Раз він чує серед ночі: — Ой дохторе-синку! Свиня моя захворіла, Рятуй мою свинку! — Доктор з ліжка підхопився. — Що там за рахуба? Я ж не доктор медицини, Я філософ, люба. — То нічого,— застогнала Стара печериця.— Для свині не треба кращих, І такий годиться.