Казав мені дід старенький, розумна людина: — Пиши книжки, голубчику, товсті, як цеглина А ще краще, як напишеш товщу за цеглину Тоді зможеш, голубчику, купити машину. А я діда не послухав, складаю усмішки. Через це і шкандибаю по вулицях пішки.