Стрілись двоє на дорозі. — Чого зажурився? — А як мені не журитись, Як я оженився… — Оженився? Це ж прекрасно! Я тебе вітаю. — Іди к бісу! Ти ж подумай, Що я з цього маю. Колись було, як женились Багачі чи бідні, То придане нареченим Готували рідні: Як не гроші, то корови, То воли та свині. Тоді було і женитись Вигідно людині. А я, брате, оженився — Про гроші ні звуку. На весіллі ніхто навіть Не плюнув у руку. Дарували череп’яні Та залізні вещі, А з живого не дісталось Нічого, крім тещі.