Каже вчитель на уроці патланеві Жорі: — Наліпив ти нісенітниць у домашнім творі. У свої сімнадцять років мислити не вмієш. Задавав я написати, як, про що ти мрієш. Ти ж надряпав з помилками лиш одну сторінку. «Я мечтаю підшукати Інтересну жінку, Щоб для мене підходящі мала внєшні дані І робила в гастрономі чи у ресторані…» Це такі нікчемні мрії в хлопця молодого? Ти один лиш дописатись можеш до такого. — Чом один? — скривився Жора. — Це в якому смислі? Я писав, а батя збоку підказував мислі.