Укусив когось барбос. Кров тече із рани. Потерпілий закричав, збіглись горожани. — Та чого ж ти ловиш гав? Ти ж умреш від сказу! Обмочити кров’ю хліб треба було зразу І обмочений шматок викинути псові. А укушений сичить: — Цитьте, безголові! Це якщо від сказу так треба лікуватись, То ще важче від собак буде відбиватись.