Злий, сердитий з полювання повернувся зять. Теща зразу ж причепилась і давай пилять: — Де ти ходиш, де ти бродиш, хочу знати я! Є у тебе жінка, діти? В тебе є сім’я? Як субота — за рушницю і побрів у ліс…— Зять надувся: — Причепилась, взяв би тебе біс. — Це мене? — жахнулась теща.— Знай же людоїд, Я ще житиму на світі двадцять дев’ять літ. — Звідкіля ці точні дані? — блимнув оком зять. — Як не віриш, то зозулю можеш запитать. Закувала божа птиця у садку у нас І мені «ку-ку» сказала двадцять дев’ять раз.— Це почувши, зять рушницю як хапне свою. — Де вона, та клята птиця? Я її уб’ю!