Голосистого синочка Народила мати. Син підріс та й каже: — Мамо, Я б хотів співати. Знаєш ти, яка зарплата В співака-артиста? Він одержує по двісті, А бува й по триста. І задумалася мати На якусь хвилинку. — Не спіши, ще треба довго Тобі вчитись, синку. Син старався, добре вчився, Закінчив десятий И знов своєї: — Чуєш, мамо? Я б хотів співати. — Ой, без цього, — каже мати, — Можна вік прожити. Ще тобі, синочку, треба Службу відслужити. Час минув. Хлопчина службу Відслужив військову. — Я співати хочу, мамо! — Заявляє знову. — Ой, співати — то не діло, Відмахнулась мати. — Йди, роби, мужчині треба Спеціальність мати. Працював синок, старався, Вчився вечорами І в роботі порівнявся З кращими майстрами. І напала на хлопчину Ще одна турбота: — Оженитись хочу, мамо, І співать охота… — А тепер, — сказала мати, Все роби, як знаєш. Як оженишся, синочку, Тоді заспіваєш!