Приключилась ця пригода у лиху годину, В чорні дні, коли фашисти вдерлись на Вкраїну. …Їдуть разом у вагоні офіцер дебелий, Гарна дівчина, бабуся і хлопчак веселий. У тунель влітає поїзд десь на перегоні, І стає, як серед ночі, темно у вагоні. І лунає поцілунок і удар по пиці… Вийшов поїзд із тунелю, мчить по залізниці. Офіцер спідлоба блима люто, як злодюга. Біля ока у фашиста — синій ліхтарюга. Їде й думає бабуся: “Проклятющі фриці… Цмокнув дівчину в тунелі і схопив по пиці”. А дівчина про фашиста дума: “Тьфу, поганий! Цілуватись до бабусі ліз, бандило п’яний. Та бабуся — молодчина, видно, жінка горда. Так ударила навідліг, що набрякла морда”. Офіцер до ліхтарюги приклада хустину, Кривить пику дурнувато й дума про хлопчину: “Бач, в тунелі цмокнув дівку, ніби ненароком, А я маю через нього ліхтаря під оком”. А хлопчина їде й дума: “От робота чиста! Сам себе у руку цмокнув і огрів фашиста”.