Була рада-радесенька бабуся Федора,
Як їй радіо у хату провели учора.
Увечері репродуктор мовив громогласно:
— Завтра опадів не буде, сухо буде, ясно...—
Баба вранці підхопилась, вийшла на подвір'я
І розклала на ряднині, щоб сушилось, пір'я.
Сонце встало, як умите, йде все вище й вище.
Раптом дощ як уперіщить, вітер як засвище!
Підхопило пір'я з двору й понесло із двору.
Це як громом оглушило стареньку Федору...
— А казало ж: без опадів...
А казало ж: сухо...—
Взяла вона репродуктор, як кота, за вухо,
Прив'язала до ломаки й вистромила з хати.
— Мокни ж і ти, окаянний, щоб знав, як брехати!
