Синочок народився в сусіда Коляди,
Такий уже гарненький, хоч в рамку заведи.
— Потрібна соска,— каже дружина молода.
По всіх аптеках бігав щасливий Коляда,
Просив: — Одну хоч дайте! —
І всюди чув: — Нема.—
А немовля бунтує: «У-а! Мама-мама!»
У Коляди, на щастя, знайомий добрий є,
Що з-під землі сирої все чисто дістає.
Сюди-туди знайомий крутнувся, наче біс,
І ввечері сім сосок маленькому приніс.
Прекрасно жить на світі, коли друзяка є,
Що з-під землі сирої все чисто дістає!
У Коляди синочок, як із води, росте.
А Коляда не радий. Тут щось воно не те.
Не схожий син на мене. У нього вуха й ніс
Такі, як в того типа, що сосочку приніс.
До чого ж розпрекрасно тому на світі жить,
У кого є знайомий, що вміє удружить!
