У мами настрій добрий. Як не радуватись тут? Вже її синочок Рома Місяць ходить в інститут. Навіть сам директор школи їй сказав: — Вітаю вас! Наш же Рома ледве-ледве Перелазив з класу в клас. — А маманя аж поблідла, ( палахнули очі злі: То така у вас там школа І такі учителі. В інституті оцінили Краще Ромочку мого. Там, я чула, називають Позвоночником його. Проучившись тільки місяць, Рома грає роль таку На своєму факультеті, Як хребет у кістяку. — Ні,— нахмурився директор, — Не у цьому справи суть. «Позвоночником» студенти Сина вашого зовуть Не тому, що він важливий, Як хребет у кістяку, А тому, що опинився В інституті по дзвінку.