Електричкою мисливці їдуть на качок. Скільки можна там почути всяких балачок! Літній дядько молодому весело кива: — Перевірим, як у тебе варить голова. Йдеш ти полем без патронів, розстріляв усе. А тобі назустріч вовка сатана несе. Що ти зробиш? — Заховаюсь в ямі, за кущем... — Знайде, синку, й з'їсть негайно з шапкою й плащем. Є одна мисливська хитрість, знай її і ти. Не ховатись, а на вовка треба прямо йти. Перед вовком сядь, роззуйся, і штани зніми, І лупцюй по морді вовка мокрими штаньми. Вовк штанів боїться мокрих більше, ніж вогню. Це кажу я щиру правду, не якусь брехню. Молодий йому не вірить, скоса погляда. — Добре,— каже,— якщо буде поблизу вода. Чи баюра, чи калюжа, чи який струмок... А як ні, то що робити? — Не журись, синок! Доки будеш роззуватись та знімать штани, Десять раз у тебе стануть мокрими вони.