— Добривечір, сусіде мій! Чи всі ви живі та здорові?.. — Гукнула Миша Пацюкові. — Та ще! — Пацюк мовляє їй. — А я се, — каже, — прилинула, Щоб розказать тобі, що чула, Щоб ти радів, як я, та знав: Лев, кажуть би, Кота піймав… — Якого? — Катюгу нашого рудого, Що нам просвітку не давав… — Гай-гай! — Пацюк мовля, — раденька, Як кажуть, що дурненька! Що з того, що піймав?.. Як дійдеться у них до чого — Не бачить Лева нам живого! Бо знаєш, що за звір той Кіт! Отак, як хто кого боїться, То й думає, що на того ввесь світ Так буде, як і він, дивиться.