Руче, руче, утрачена руче, що без тебе я мушу робити? Не кидатися ж головою з кручі, треба якось і далі жити… Хато, бачиш – руки немає! Не погладжу твоє волосся й восени, що серпнем світає, тобі з яблук не виплету косу. Глечики, глечики рудоокі, я не виліплю вам братиків! Не опущу до криниці глибокої, щоб уранці води набрати. І тобі, мій сусіде Миколо, нічим стиснути праву руку!.. Я ж не був без руки ніколи, я не знаю, як жити мушу!..