Хай слово тоді умре, хай забудеться все сказане і написане. Хай вмовкнуть радіо і промовці, і перестануть виходити органи брехні — газети, і згорять бібліотеки — ці кладовища засушених метеликових слів. Тоді в лісі випаде сніг і людина вийде зустрічати другу і пташка, що живе в білому лісі, покладе одне крило на одного, а друга на іншого, просто прощебече. І то як блага вість.