Щоб мені боліло, я відчинятиму правдиві двері, а зайду зовсім не туди, куди йшов. І тоді з’явиться біль, і я не знатиму, куди сховати ту блискучу монету, щоб і сам не бачив : зашити в пухову перину, кинути в копицю сіна чи покласти на дорозі, щоб сороки вкрали ? Виміняю мою блискучу монету на коника, зачну свистіти, може, подумаю, що мені не болить, бо на глиняному конику хіба далеко поскачеш !