Був я в середні віки капітаном. Пропадав по тавернах веселих. І ще не дослідженим океаном Сміливо я плив на хистких каравелах, І відкрив я, упертий, мої острови, Де ні воєн, ні сліз не було, ні крови. Первісного неба краса полуднева, І вітер, і сонце, й зелені дерева!.. Коханка моя на імення Людмила Там щастя зі мною бурхливо ділила. В столітті двадцятім, відроджений знов, Шукать острови ті я, впертий, пішов. Але їх немає, немає й сліда! На їхніх широтах — кривава вода! 1943