В країні скелястій, країні убогій, У горах високих, найближче до Бога, Де жити не хочуть і сірі тумани, Де тільки гуляють вітри та бурани, Та, гір цих самотніх самотня цариця, У небі ясному кружляє орлиця, — Сьогодні, як видиво рідних степів, Тебе я на скелі зустрів. Косинка біленька, з пакетами сумка, Подряпані руки в засохлій крові. Втомившись, присіла, сухар собі хрумка, Як білка горіхи свої лісові. Дивлюся на тебе, а бачу Украйну, Сміюся до тебе, а плачу в душі. Усі мої втрати, і болі, і тайни Ти в сумці принесла в ці гори чужі. 1944, Трансільванія