За Тисою я питав: Чи чули про нього ви? Чи мужній до вас долітав Голос його з Москви? Чи знаєте, як за вас Славний ваш син-генерал В гарячій Іспанії згас Серед потрісканих скал? Скажи, покажи, мадяр, Де він блукав юнаком: Чи в горах оцих до хмар Здіймався із рюкзаком, Чи, може, отут ходив, Де я проїжджаю конем, Може, степи ці любив, Що я освітив огнем. Може, пішов на війну Від тихих оцих озер В подвижницьку путь земну, Що випала нам тепер Скажи, покажи, мадяр, Мені Лукача слід — Того, хто за тебе вмирав, Вмираючи за Мадрід. Здається, він з нами йде У гуркоті, у диму, Ракети сяйво бліде Стелять до ніг йому Ніч, а війна гримить, Довкола гуде в горах. Місяць крізь хмари летить, Розіп’ятий на вітрах. 1945, Залаба