Батьківщино, для нас підійми Чорну хмару далеку. На безводді потріскались ми, Ніби камінь у спеку. Батьківщино, здалека пошли, Нам терпіння й відваги. Потемніли твої соколи У горах від знемоги! І вставала одна з-за Дніпра, А друга — із Дунаю. Котру мати, а котру сестра Посилала — не знаю… 1944